Название: Фізіологія з основами анатомії людини

Жанр: Біологія з основами генетики

Просмотров: 8707


17.3. слуховий аналізатор

17.3.1. Загальна характеристика слухового аналізатора

Слуховий аналізатор є структурою, що сприймає і диференціює звукові подразнення. Периферичний рецепторний відділ слухового аналізатора набув у процесі еволюції спеціальну чутливість до дії звукових хвиль, енергія яких трансформується їм у нервове збудження, що передається в центральний відділ аналізатора.

Слуховий аналізатор людини може сприймати звуки, частота яких лежить приблизно в межах від 20 до 20 000 герц. Він дозволяє не тільки диференціювати звукові подразнення, але і визначати напрямок звуку і ступінь віддаленості його джерела.

17.3.2. Будова слухового аналізатора

Периферичний відділ слухового аналізатора. До периферичного відділу слухового аналізатора належать: 1) звукоуловлюючий апарат — зовнішнє вухо; 2) звукопровідний апарат — середнє вухо; 3) звукови-значаючий апарат—внутрішнє вухо (завитка з кортієвим органом).

До зовнішнього вуха належать вушна раковина і зовнішній слуховий прохід (рис. 92). Вушна раковина має деяке значення для орієнтування в напрямку звуку.

Зовнішній слуховий прохід є злегка вигнутим каналом завдовжки майже 25 мм. Внутрішній кінець його щільно закритий барабанною перетинкою, що відокремлює зовнішнє вухо від середнього. Крім проведення звукових хвиль до середнього вуха, слуховий прохід охороняє барабанну перетинку від зовнішніх пошкоджуючих впливів.

Середнє вухо займає в скроневій кісту невелику порожнину, вистелену слизовою оболонкою. Від зовнішнього слухового проходу ця порожнина відокремлюється барабанною перетинкою, укріпленою за допомогою сухожильного кільця в кістковій частині слухового проходу.

408

Барабанна перетинка має майже круглу форму (діаметр 8—9 мм) і складається з щільної фіброзної тканини, покритої зовні тонкою шкірою, а зсередини—слизовою оболонкою. Її товщина—0,1—1,15 мм. Середина перетинки злегка відтягнута усередину барабанної порожнини, що надає перетинці конусоподібної форми.

Молоточок

Вушна _ раковина

Зовнішній Овальне вікно

слуховий прохід

Рис. 92. Будова вуха

У кістковій стінці, що відокремлює барабанну порожнину від порожнини внутрішнього вуха, є два закриті отвори: овальне вікно і кругле вікно, причому кругле вікно розташоване нижче овального. Між барабанною перетинкою й овальним вікном розташовується ланцюг із трьох послідовно з'єднаних між собою слухових кісточок — молоточка, коваделка і стремінця. Ручка молоточка з'єднана з барабанною перетинкою, а основа стремінця закриває отвір овального вікна.

Значення слухових кісточок полягає в тому, що вони беруть участь у передачі коливань барабанної перетинки, викликаних звуковими хвилями до овального вікна, а потім до ендолімфи завитки внутрішнього вуха.

Барабанна порожнина з'єднується за допомогою спеціального каналу (євстахієвої труби) з носоглоткою. Отвір євстахієвої труби, що відкривається в носоглотковий простір, звичайно закритий, але він щоразу відкривається при акті ковтання, у результаті чого відбувається вирівнювання тисків по обидва боки барабанної перетинки.

409

Внутрішнє вухо лежить у піраміді скроневої кістки між барабанною порожниною і внутрішнім слуховим проходом, через який проходить слуховий нерв. Воно складається з кісткового і перетинчастого лабіринтів. Кістковий лабіринт є капсулою для перетинчастого лабіринту. Щілина між обома лабіринтами заповнена рідиною — перилімфою. Усередині перетинчастого лабіринту міститься ендолімфа.

У кістковому лабіринті розрізняють три сполучені між собою порожнини: присінок, кісткові півколові канали і завитка. Присінок і півколові канали до органа слуху не належать, а входять до органів вестибулярного апарату.

Завитка із кортієвим органом, що знаходиться в ній, є периферичним рецепторним апаратом слухового аналізатора, що перетворює енергію звукових хвиль в енергію нервового збудження. Вона являє собою кістковий канал, завдовжки 20—30 мм, що має у людини 21/2—23/4 завитки, що поступово зменшується в діаметрі від основи до вершини завитки. По всій довжині каналу відходить спірально звита кісткова пластинка. Між вільним краєм спіральної пластинки і стінкою каналу натягнута тонка перетинка — основна мембрана. За допомогою такої кістково-сполучнотканинної перегородки канал завитки розділяється на дві камери або сходинки.

Верхні сходинки сполучаються з пристінком і йдуть до верхівки завитки, а нижня, направляючись від верхівки, закінчується круглим вікном. Біля верхівки завитки обидві сходинки сполучаються між собою за допомогою маленького отвору.

Верхні сходинки розділені тонкою перетинкою (рейснеровою мембраною) на дві нерівні порожнини. Менша з них називається середніми сходами. Середні сходи йдуть по всій довжині каналу завитки до її верхівки, де закінчуються сліпим мішком. Усередині середніх сходів знаходиться найважливіша частина завитки — кортіїв орган, розташований уздовж усього ходу завитки на верхній поверхні основної мембрани (рис. 93). Основна мембрана складається з найтонших еластичних волокон, натягнутих між вільним краєм спіральної пластинки і стінкою кісткового каналу завитки.

Кортіїв орган являє собою складне за своєю структурою епітеліальне утворення, що містить опорні і чутливі волоскові клітини. Коливання рецепторних волоскових клітин перетворюються в нервові імпульси, що поширюються по волокнах слухового нерва.

Провідниковий і центральний відділи слухового аналізатора. Периферичний відділ слухового аналізатора за допомогою слухового нерва че

410

рез проміжні нейрони з'єднаний з центральним, чи корковим, відділом аналізатора, розташованим у скроневих частках великих півкуль головного мозку.

17.3.3. Проведення звукових коливань

Звукові коливання, що передаються в зовнішній слуховий прохід, проводяться через барабанну перетинку і систему слухових кісточок до овального вікна середнього вуха.

Важливу роль у передачі звукових коливань відіграють слухові кісточки, що утворюють систему важелів, які передають коливання барабанної перетинки овальному вікну. Уся система слухових кісточок утримується в підвішеному положенні в барабанній порожнині за допомогою зв'язок.

Механічні коливання слухових кісточок передаються рідині присінка через основу стремінця в овальному вікні. Кожен рух стремінця убік при-сінка спричиняє переміщення певної кількості рідини з області присінка у верхній канал завитки. Унаслідок підвищення тиску ендолімфи у верхньому каналі завитки основна мембрана відтягується донизу, натискуючи на ендолімфу нижнього каналу завитки. Тому що нижній канал завитки сполучається з круглим вікном, закритим перетинкою, остання випинається у бік барабанної порожнини. Таким чином, коливання слухових кісточок передаються основній мембрані, а разом з нею і волосковим клітинам, викликаючи збудження закінчень слухового нерва.

411

При повітряній провідності звуку людина здатна сприймати звуки в дуже широкому діапазоні — від 16 до 20 000 коливань на 1 с.

Кісткова провідність звуку здійснюється через кістки черепа. Якщо ніжку камертона, що звучить, поставити на тім'я чи соскоподібний відросток скроневої кістки, то звук буде чутний навіть при закритому слуховом проході. Це пов'язано з тим, що звукові коливання добре проводяться кістками черепа, передаються відразу на перилімфу верхнього і нижнього ходів завитки внутрішнього вуха, а потім — на ендолімфу середнього ходу. Відбувається коливання основної мембрани з волосковими клітинами, у результаті чого вони збуджуються, і виниклі нервові імпульси надалі передаються до нейронів головного мозку.

Повітряна провідність звуку виражена краще, ніж кісткова. Якщо ніжку звучного камертона поставити на соскоподібний відросток скроневої кістки і тримати його до припинення звуку, а потім піднести цей же камертон до відкритого слухового проходу, то знову буде чути звук.

Оцените книгу: Проголосовало: 3 Рейтинг: 7

 

Комментарии:

Комментарий добавил: Аня
Дата: 2014-07-25

книга класна:)

Комментарий добавил: Леля
Дата: 2014-05-12

))))

Комментарий добавил: наталия
Дата: 2014-04-02

огромное спасибо))

Комментарий добавил: оксана
Дата: 2013-05-20

вкажіть, чим відрізняється ендолімфа від перилімфи

Комментарий добавил: Коля
Дата: 2013-04-14

супер, спасибо. А автор случайно не в ПКМК учился? Не у Витер?

Комментарий добавил: Кирилл
Дата: 2013-04-10

Спасибо)Очень помогло)

Комментарий добавил: Даша
Дата: 2013-03-24

Дякую, дуже допомогли!!!!!!!!!

Комментарий добавил: Аліна
Дата: 2013-03-18

Дякую. Дуже допомогли.

Комментарий добавил: Olya
Дата: 2013-02-04

Спасибо.Материал чудестный!

Комментарий добавил: Wpp
Дата: 2012-11-26

Як відкрити книгу? як її читати?

Добавление комментария: