Название: Фізіологія з основами анатомії людини

Жанр: Біологія з основами генетики

Просмотров: 8787


6.10. передній мозок

До складу переднього мозку входять: підкоркові ядра (базальні ганглії) і великі півкулі.

128

6.10.1. Підкоркові ядра (базальні ганглії)

Базальні ганглії—структури ядерного типу, розташовані усередині великих півкуль, між лобовими частками і проміжним мозком.

Філогенетично і функціонально стріопалідарна система поділяється на палеостріатум (бліда куля) і неостріатум (хвостате ядро і шкаралупа).

Базальні ганглії відповідають за процеси інтеграції рухової поведінки (реґуляція рухів) і сенсомоторної координації. Базальні ганглії мають численні зв'язки з лобовою, скроневою, потиличною і тім'яною частками кори. Нейрони базальних гангліїв одержують сигнали з кори великих півкуль, таламуса, ядер мозкового стовбура, нюхової цибулини.

Волокна, що надходять з чорної субстанції, мають гальмівний вплив на активність нейронів базальних гангліїв.

Хвостате ядро і шкаралупа, що об'єднуються в «смугасте тіло» (corpus striatum) (чергування сірої і білої речовини), являють собою скупчення дрібних нейронів, аксони яких йдуть до блідої кулі і чорної субстанції середнього мозку.

Смугасте тіло — одержує безліч аферентних входів, джерелами яких є нова кора (сенсомоторна зона), неспецифічні ядра таламуса і дофа-мінергічні шляхи від чорної субстанції.

Установлено, що дофаміни синтезуються в клітинах чорної субстанції, а потім зі швидкістю 0,8 мм/год транспортуються до синапсів нейронів хвостатого ядра. У хвостатому ядрі в 1 м нервової тканини накопичується до 10 мкг дофаміну, що в 6 разів більше, ніж в інших відділах переднього мозку.

При недостачі дофаміну в хвостатому ядрі (наприклад, при дисфункції чорної субстанції) бліда куля розгальмовується, активізує спинно-стовбурні системи, що призводить до рухових порушень у вигляді ригідності м'язів.

Деякі підкоркові структури також одержують гальмівний вплив хвостатого ядра. Хвостате ядро має поряд з гальмуючими і збудливі структури.

У випадку ушкодження хвостатого ядра спостерігаються істотні розлади вищої нервової діяльності, затруднення орієнтації в просторі, порушення пам'яті, уповільнення росту організму. Після двостороннього ушкодження хвостатого ядра умовні рефлекси зникають на тривалий час, а вироблення нових рефлексів ускладняється, загальна поведінка відрізняється застійністю, інертністю, труднощами переключень.

При дії на хвостате ядро, крім порушень вищої нервової діяльності, відзначаються розлади руху. Багато авторів відзначають, що в різних тварин при двосторонньому ушкодженні смугастого тіла з'являється нестримне прагнення рухатися вперед, при односторонньому — виникають манежні рухи.

129

Для шкаралупи характерна участь в організації харчової поведінки: пошуках їжі, її направленності, захвату і оволодіння. При порушеннях функції шкаралупи виникають деякі трофічні порушення шкіри, внутрішніх органів (наприклад, гепатолентикулярна деґенерація). Подразнення шкаралупи призводить до змін дихання, слиновиділення. Смугасте тіло бере участь у процесах запам'ятовування рухових програм.

Бліда куля. Нейронна організація: у блідій кулі є великі нейрони, що дають початок швидкопровідним аксонам, які закінчуються в нервових ядрах проміжного і середнього мозку в області чорної субстанції і червоного ядра. Із останнього починається руброспінальний тракт, що забезпечує рухову реґуляцію.

Бліда куля є місцем виходу еферентних шляхів базальних ганглій. Наявність цих шляхів забезпечує полісинаптичний зв'язок (за типом петлі) між сенсорними і руховими зонами кори через смугасте тіло і бліду кулю до таламуса.

Подразнення блідої кулі за допомогою вживлених електродів викликає скорочення м'язів кінцівок, активацію або гальмування у-мо-тонейронів спинного мозку.

Стимуляція блідої кулі на відміну від стимуляції хвостатого ядра не викликає гальмування, а провокує орієнтовану реакцію, рухи кінцівок, харчову поведінку (обнюхування, жування, ковтання і т. д.).

Ушкодження блідої кулі викликає в людей гіпомімію, маско-подібність обличчя, тремор голови, кінцівок (причому цей тремор зникає в спокої, у сні і підсилюється при рухах), монотонність мови. При ушкодженні блідої кулі спостерігаються міоклонія — швидкі посмикування м'язів окремих груп чи окремих м'язів рук, спини, обличчя.

6.10.2. Функції' підкоркових ядер. Зв'язок з іншими відділами ЦНС

Базальні ганглії є складовою частиною екстрапірамідної системи і беруть участь у координації рухової активності. Базальні ганглії гальмують різні прояви рухової активності і емоційні компоненти рухової поведінки (аґресивні реакції).

Базальні ганглії є однією зі сходинок ієрархічної ґрадації системи реґуляції рухів. Одержуючи інформацію від асоціативних зон кори великих півкуль, базальні ганглії забезпечують програму цілеспрямованих, з урахуванням домінуючих мотивацій, рухів.

Надалі необхідна інформація від базальних гангліїв передається в таламус (передня частина) і приєднується до інформації, що йде від мозочка.

130

Таламічні ядра, що одержали попередню інформацію, передають її в рухову зону кори. Остання, через відділи стовбурних і спінальних моторних центрів, що знаходяться нижче, реалізує програми цілеспрямованих рухів.

Як приклад порушення цих взаємин можна навести синдром Пар-кінсона, що пов'язаний з ушкодженням базальних гангліїв і супроводжується специфічними симптомами — акінезією (мала рухливість і утруднений перехід м'язів зі стану спокою до руху); воскоподібною ригідністю (дисонанс у положенні суглобів і фаз їхнього руху, що не залежить від гіпертонусу); статичним тремором (яскраво вираженим у дистальних відділах кінцівок).

Перелічені симптоми відповідають стану гіперактивності базальних гангліїв, пов'язаним із ушкодженням дофамінергічного тракту, що йде від чорної субстанції до смугастого тіла, тобто є наслідком порушення функцій смугастого тіла і структур середнього мозку.

Оцените книгу: Проголосовало: 3 Рейтинг: 7

 

Комментарии:

Комментарий добавил: катя
Дата: 2014-10-29

как аткрыть книгу

Комментарий добавил: Аня
Дата: 2014-07-25

книга класна:)

Комментарий добавил: Леля
Дата: 2014-05-12

))))

Комментарий добавил: наталия
Дата: 2014-04-02

огромное спасибо))

Комментарий добавил: оксана
Дата: 2013-05-20

вкажіть, чим відрізняється ендолімфа від перилімфи

Комментарий добавил: Коля
Дата: 2013-04-14

супер, спасибо. А автор случайно не в ПКМК учился? Не у Витер?

Комментарий добавил: Кирилл
Дата: 2013-04-10

Спасибо)Очень помогло)

Комментарий добавил: Даша
Дата: 2013-03-24

Дякую, дуже допомогли!!!!!!!!!

Комментарий добавил: Аліна
Дата: 2013-03-18

Дякую. Дуже допомогли.

Комментарий добавил: Olya
Дата: 2013-02-04

Спасибо.Материал чудестный!

Добавление комментария: